Буду згадувати ласки Господні. Григорій Філімончук

Буду згадувати ласки Господні. Григорій Філімончук

Григорій Іванович Філімончук (1919-2003)
10 серпня 2003 року відійшов у вічність Григорій Іванович Філімончук. Не займаючи поважних посад і не маю¬чи високих духовних санів, він був відомий далеко за межами Волині. Особливий дар віри і помазання Духа Святого він проніс через все життя, служачи цим даром тисячам віруючих та невіруючих людей.
Народився Григорій Іванович 27 листопада 1919 року в Хопневі у православній сім'ї. Під час другої світової війни воював у лавах радянської армії і у 1944 році був поранений. Його життя було чудом врятоване і саме тоді, перебуваючи у передсмертному стані, Григорій звернувся до Бога з проханням допомогти йому і дав обіцянку служити Господові. Але, повернувшись додому, забув про свою обіцянку. Незабаром оженився, став працювати бухгалтером у ліспромгоспі. Та Господь торкався його серця, і він став задумуватися над своїм життям і обіцянкою, яку дав Богові у важку хвилину. Одного дня, коли Григорій сидів у своїй кімнаті, перебуваючи в особливих роздумах, відчуваючи якусь пригніченість, йому з'явився ангел, нагадав про Божу милість, даровану в житті, про чудес¬ний порятунок від смерті на фронті, і сказав: «А тепер сам вибирай напрямок свого життя. Якщо хочеш спастися, іди до віруючих, які є в селі, і живи по Слову Божому». Того ж вечора Григорій разом з кількома невіруючими товаришами пішов на богослужіння, яке відбувалося в хаті його тітки, у другій частині будинку, де він проживав.
На тому ж зібранні Григорій Іванович прийняв Ісуса Христа у своє серце і отримав хрещення Духом Святим, силу Якого він пронесе через усе своє життя. Це було на свято Пасхи в 1948 році. В тому ж році, увійшовши в заповіт Бога через водне хрещення, Григорій Філімончук активно включився в духовну працю. Разом з братами він багато подорожував, і не лише по Волині, але й за її межами, звіщав Євангелію, і його проста проповідь майже завжди супроводжувалася чудесами, зціленнями та наверненнями грішників до Христа. На початку 1960-их років Григорія Філімончука обрали на служіння благовісника. Одночасно він є керівником місцевої хопнівської церкви (на пресвітерське служіння у цій церкві рукопокладений у 1987 році). Через служіння Григорія Івановича Дух Святий зробив багато зцілень, до нього додому постійно приїжджали відвідувачі з особливими проблемами, і серед них було чимало невіруючих. Перед молитвою він обов'язково бесідував з людьми, приводячи їх до віри в Бога. Його проповіді та особисті бесіди відзначалися простотою, він не мав особливих методів чи форм зцілення: просто читав відповідні біблійні місця і звершав молитву.
Трудився Григорій Іванович до останніх років і хвилин життя. Відвідував церкви, звершав молитви над хворими і тими, хто мав проблеми. 10 серпня він ще проповідував у своїй церкві у Хопневі, а ввечері Господь відкликав його у Свої оселі.

"Коли Бог вводив Ізраїль у землю обітовану, то не раз говорив йому про те, наскільки важливо пам'ятати шлях, яким Він вів його. І не лише пам'ятати, але і розповідати про нього дітям.
Я часто свідчу про любов Божу в зібраннях віруючих або просто під час своїх подорожей автомобілем. Брати, вислу¬хавши мої розповіді, не раз радили мені: «Ви б написали дещо із своїх переживань. Нехай би прочитали люди, особливо молодь наша». Так, минають літа, пам'ять моя слабне, дещо вже і забувається. Не завжди пригадую роки, місяці, коли що було, але вирішив щось-таки написати, хоча від того часу, як я прийшов до Бога, минуло 50 років..."