Як важко любити, коли нас зранив той, хто для нас є найдорожчий... Як самі вміло можемо зранити того, кого найбільше любимо... Можливо, ми виросли в сімї, де мали не найкращий взірець для наслідування. Де подружні непорозуміння вирішували без любові і жертовности ... Тож нічого дивного, що сьогодні не вміємо цього зробити самі. Можливо, й наші діти шукають прикладу, а що ми їм запропонуємо? Усім тим, хто ще не втратив надію, хто хоче щось змінити у своєму подружжі присвячую цю книгу.